Конструкція вулика дає змогу розірвати цикл розмноження кліщів вароа без негативного впливу на бджолину сім’ю. Вплив на кліщів є настільки нетиповим, що вони надалі нездатні розмножуватися, а ті, що є у гнізді, поступово гинуть.

Перевагою цього типу вулика є мінімізація роботи пасічника та збільшення виробництва меду. Він забезпечує добру зимівлю бджолосімей та сприятливі умови для весняного розвитку.

Кліщ вароа з’явився в Угорщині 1978 року і завдав нищівного удару значній кількості пасік. Недоліком застосовуваних до цього часу противароатозних засобів є те, що кліщі стають до них стійкими і з’являються особини, які здатні пережити протива-роатозні обробки.

Як відомо, кожне створіння має своє слабке місце — так звану ахіллесову п’яту. Після дослідження особливостей розвитку кліщів було з’ясовано, що для своєї орієнтації вони керуються нюхом та, особливо, земною гравітацією.

Першою умовою початку яйцекладки самкою кліща є її добре харчування на дорослій бджолі

протягом кількох днів. Після цього самка заходить у комірку з личинкою перед її запечатуванням і бездіяльно перебуває у нагромадженому на дні комірки кормі, який призначений для закритої личинки. Згодом, після запечатування комірки та перетворення личинки у передлялечку, самка кліща висмоктує з неї гемолімфу. Зазвичай самка кліща шукає личинки 5-денного віку і занурюється у дуже поживний рідкий корм на дні комірки так, що виступають лише її ніжки. Протягом цього часу самка дихає через отвори, що розташовані на кінцях ніжок. Після 5,5-денного віку бджоли запечатують личинку. Після запечатування личинка протягом короткого часу споживає закладений у комірку корм і пряде кокон. Нерухомість личинки не означає її бездіяльності, бо в ній надалі відбуваються біологічні процеси. Протягом цієї стадії розвитку розплоду, який закінчується виходом молодих бджіл, настає репродукційний період розвитку кліщів.

Самка кліща вароа вже деякий час перебуває у закритій комірці. Першим її завданням є відкладання калу на верхній стінці комірки. Він має слугувати «запаховим маркером», який самка кліща постійно поновлює. Довкола нього вона відкладає яйця та виховує потомство. Другим завданням самки кліща є проколювання тіла передлялечки з метою насмоктатися гемолімфи. Це нелегке завдання, бо недорозвинений ротовий апарат не може прокусити товстої та пружної стінки тіла передлялечки. Врешті-решт самка кліща знаходить найтонше місце на черевній частині тіла передлялечки, прокушує її і утворює кормовий отвір, який незабаром відвідає зі своїм потомством. У проміжку між 8-ю та 13-ю годинами з часу першого набирання корму з тіла передлялечки самка кліща відкладає перше яйце, а через 30 годин


Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16