9.7 Кожна партія меду підлягає перевірянню за станом пакування і маркування (на відповідність розділам 5 і 6), органолептичними показниками (на відповідність таблиці 1), фізико-хімічними показниками (на відповідність таблиці 2) за методами контролювання, зазначеними в розділі 10.
9.8 Періодичність перевіряння показників безпеки в меді натуральному встановлюють згідно з МР 4.4.4-108 [13].
9.9 Визначають вміст антибіотиків, показник епектропровідності меду, якісну реакцію на наявність паді, пилковий аналіз та видовий склад пилкових зерен меду за вимогою споживача.
9.10 У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником, проводять повторні випробування на виборці, взятій з тієї самої партії продукції.
Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.
10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
10.1 Відбирання проб
10.1.1 Точкову пробу відбирають із кожної відібраної пакувальної одиниці.
Проби рідкого меду відбирають трубчатим алюмінієвим пробовідбірником діаметром від 10 мм до 12 мм. занурюючи його по вертикальній осі на всю довжину тари. Пробовідбірник виймають, дають стекти меду із зовнішньої поверхні, а потім виливають мед із пробовідбірника в спеціально підготовлений чистий, сухий посуд.
Закристалізований мед із тари місткістю 25 дм3 і більше відбирають конічним щупом довжиною не менше ніж 500 мм із прорізом по всій довжині. Щуп занурюють під кутом від краю поверхні меду на всю його глибину. Чистим, сухим шпатепем відбирають верхню, середню та нижню частини вмісту щупа.
Мед. пакований в тару місткістю від 0,25 дм3 до 1.0 дм3. виймають шпателем рівномірно для складання об’єднаної проби.
Для відбирання проби із стільників вирізають 5 шматочків стільників розміром 5 см * 5 см, зрізають воскові кришечки, мед відокремлюють фільтруванням крізь металеву сітку з отворами в діаметрі не больше ніж 0.5 мм або марлю.
10.1.2 Об’єднану пробу складають із точкових проб, старанно перемішують і потім виділяють середню пробу, маса якої повинна бути не менше ніж 500 г.
10.1.3 Середню пробу ділять на дві частини, кожна масою не менше ніж 200 г, вносять у дві чисті сухі скляні банки, щільно закупорюють та опечатують. Одну банку передають у лабораторію для аналізу, другу зберігають до закінчення приймання на випадок повторного аналізу
10.1.4 На запечатану банку наклеюють етикетку з позначанням:
— дати та місця відбирання проби;
— номера документа про якість.
10.1.5 Проби для визначання вмісту токсичних елементів готують згідно з ГОСТ 26929.
10.2 Органолептичні методи контролювання
Другие статьи по теме: