Після обробки їх (спочатку обкурюванням висушеними суцвіттями полину віникового, а потім біпіном) бджоли заспокоїлись. Через 10 днів повторили противароатозну обробку біпіном. До кінця жовтня вдалося наростити силу сім’ї до чотирьох рамок.

Таким чином, це справді був незвичайний рій, адже він утворився із бджолиної сім’ї, ураженої вароатозом. Вона й покинула своє помешкання через високу закліщеність.

Отже, формуючи пасіку з приблудних роїв бджоляр повинен пам’ятати, що водночас із сподіваннями на прибуток, він власноруч може завдати чималих збитків своєму господарству через ураження роїв хворобами та шкідниками.

В.В.ТАРАСЮК,

м. Київ

Рій під час негоди

Я ніколи в пресі не читав, як поводиться рій бджіл, який вилетів під час дощу та негоди. Одного разу мої друзі, пасічники-початківці, попросили зняти роя, який сів на акацію, недалеко від їхніх сусідів. Поки збирав необхідний реманент (димар, лицьову сітку, роївню, маломедний стільник) в небі згущувались хмари, наближалась гроза, вже гриміло і був сильний вітер. Коли ж добирався до місця події — почалася злива. В думках уявляв розкиданих вітром і дощем мокрих, повзаючих під деревом, бджіл (адже злива була дуже силь

ною), але жалісливого видовища не сталось. Натомість ми побачили диво природи: на тонесенькій гілочці акації, товщиною 8-10 мм, розгойдувався вітром, ніби панчоха чи м’яч регбі, великий рій вагою понад три кілограми. Зверху всі бджілки рою розташувалися немов черепиця на даху чи луска на рибі — крильцями донизу. Кожна краплинка ощу, яка падала на джіл, скочувалась, як з гуся вода. Дощ вщух. Бджоли сиділи спокійно, навіть не рухались. Коли зняв роя, зламавши тоненьку гілочку, не злетіла жодна бджола, всі до

однієї перейшли до роївні на стільник і дружно прийняли тимчасовий притулок від стихії. Дуже шкодую, що не взяв із собою фотоапарата. Адже такого досі не бачив і навряд чи побачу. З приємністю згадую із друзями про цей випадок. Ще раз впевнився в тому, що королева комах — бджола — пристосована до всіх випадків природи. Тільки людина може своїми вчинками зашкодити її життю і ніколи над цим не задумується.

М.О. БАБИНСЬКИЙ,

м. Сокиряни, Чернівецька о бл.

ЯК ПОЗБУТИСЯ НАДМІРНОЇ ВОЛОГИ У ЛЕЖАКАХ

Утримую 12 бджолосімей в утеплених І вуликах Дадана-Блатта на 24 рамки (435 х 300 мм), які виготовив власноруч. Пасіка стаціонарна, не кочую. Свого часу я мав два багатокорпусні вулики на рамку 435 х 230 мм, які мені подарував один пасічник. Але з часом я від них відмовився, оскільки в них бджоли погано зимують.

Як правило, вони повинні зимувати у двох корпусах. Але міжкорпусо-ва відстань надто велика: товщина верхнього бруска нижньої рамки, міжрамковий простір, товщина нижнього бруска верхньої рамки і ще, якщо стільник верхньої рамки недобудований до нижнього бруска. Цю відстань бджоли взимку перейти не можуть і гинуть від голоду.