Лінійкові і рамкові вулики були відомі в деяких країнах Європи ще у XVIII столітті, але рамок і лінійок з них не виймали, бо" вони були міцно приклеєні прополісом до стінок вуликів. Із 1790 року у Франції, Італії, Іспанії застосовували вулик Радуана з нерухомими лінійками, але з від’ємною стелею. У цих же країнах знали вулики Делла Ро-ка з рухомими лінійками.

Лінійкові вулики успішно удосконалював у середині XIX століття конотопський поміщик Я.І. Костенецький (Земледель-ческая газета, 1849, № 15, 114-118). Він рекомендував замість кількох однорозмірних за висотою ящиків вулика Кріста виготовляти один ящик заввишки від 24 до 48 см (залежно від ширини дошки, яка була під рукою). Спочатку у такий ящик, що називається гніздовим, поселяють рій, а пізніше на нього або під нього свого часу підставляють, зважаючи на потребу, інший ящик, який має такі ж розміри (довжина і ширина — як і у попереднього, але його висота інша — від 9 до 48 см). Це робили тоді, коли під час продуктивного взятку бджоли починали заповнювати медом свій гніздовий ящик. При цьому пасічник встановлював зверху на гніздовий ящик (магазинну надставку, ред) ще один заввишки 8, 12 або 16 см. Якщо хазяїну треба було обновити занос гнізда, тоді він

Мал.1. Загальний вигляд втулкового вулика П. (.Прокоповича.

під низ гнізда підставляв інший, такий самий гніздовий ящик, і бджоли поступово „переносили" в нього своє гніздо, а верхній ящик заливали чистим медом.

Цей вулик мав всі достоїнства вулика Кріста, але він кращий від нього тим, що, будучи скла-дуваним. зберігає також і зручності суцільного вулика. Влітку, на час взятку, цей вулик є скла-дуваним. На нього наставляють ящик. Під час кочівлі пасіки, при закладанні бджіл в омша-ник. цей вулик суцільний — складається тільки із гніздового ящика, що дуже зручно. З одного боку, цей вулик має втулку (винахід П.І.Прокоповича) і тому є можливість розглядати гнiздо бджіл, обернувши вулик, знизу і збоку через втулку. Зверху кожного ящика для спрямовування стільників паралельно розміщено лінієчки, що усуває необхідність зрізування ящика дротом. Верхній ящик знімається легко, бо його стільники не сполучені із стільниками нижнього ящика. Проте стільники у ящику з’єднані між собою і з боків прополісом так само, як і в будь-якій дуплянці чи колоді. Поскільки лінієчки складають характерну рису цього вулика, то його називають лінійковим.

Мал.2. Вулик Лангстрота: 1— перший варіант;

2— удосконалений варіант.

У випадку нестачі меду у сім’ї бджіл можна годувати, надставляючи ящик з медом (4-8 кг). Можна також виймати із гнізда лінієчки з порожніми стільниками і на їхнє місце ставити стільники з медом, які знаходяться на таких же лінієчках. Дуже зручно у таких вуликах робити штучні насильні рої, виганяти бджіл і відшукувати маток.