В українських вуликах, які поступали на реалізацію через бджолоконтори, величина простору між нижньою частиною стільників і днищем вулика дорівнювала 20 мм. За такого простору уповільнюється повітряний обмін у гнізді, часто, особливо в зимовий період, нижня частина вощини стільників (від днища) вкривалася цвіллю. Крім того, за такого простору утруднюється встановлення підрамників із сіткою перед обробкою бджіл від кліща.

У тих вуликах, де простір дорівнював понад 50 мм, часто бджоли відтягували вощину, продовжуючи її донизу, що призводило до незручностей під час огляду сім’ї. Вважаю, що оптимальна величина підрамкового простору має бути 40-50 мм. За таких умов добре вентилюється гніздо, легше встановлюються підрамники.

В українському вулику обов’язково має бути два льотки: нижній (на рівні дна вулика) і верхній (на рівні 60-70% висоти стільників, або 260-300 мм угору від днища вулика). У цих вуликах верхній льоток є робочим, наближеним до бджіл, які повертаються з вантажем, що покращує їм умови роботи. В інші періоди року він відіграє важливу роль у повітряному обміні гнізда.

Льоток має бути у формі го

ризонтального прорізу, на висоті 9-10 мм, а за довжиною — залежно від місткості стільників у вулику. На кожний стільник має припадати 0,9-1 см² льотка.

Щодо величини вуликів, то на нашій пасіці встановлено, що найбільше меду одержано з невеликих (до 15 рамок) з двома корпусами. Розрахунок розмірів вулика робимо в такій послідовності: до ширини рамки в 300 мм додаємо відстань з обох боків, між рамкою і стінкою вулика (2×8) = 16 мм. Це і буде внутрішньою шириною між передньою і задньою стінками. Внутрішня висота вулика позначається так: до підрамкового простору в 40 мм додаємо висоту рамки в 435 мм, піднадстилковий простір в

10 мм, настил в 10 мм і виступ стінок для утеплення в 60 мм.

Зовнішня ширина вулика залежить від матеріалу, з якого

виготовляють вулик. На нашій пасіці внутрішні стінки вуликів (передня і задня) — з 25-міліметрових дощок, вибраних в четверть, зовнішні стінки — з ДВП, а між ними — пінопласт товщиною 20 мм. Проти льотків, замість пінопласту — дощечки такої ж товщини. Бокові стінки і дно — з 35-міліме-трових дощок.

Другі корпуси виготовляємо тільки з ДВП, яке кріпимо до раніше виготовленого каркаса. Важливо, щоб внутрішня і зовнішня стінки другого корпуса співпадали з стінками основного корпуса. Другі корпуси виготовляємо без льотків, щоб бджоли не віддалялись від матки і не закладали маточників. Мені не зрозуміло, чому на пасіці І.М.Махині в других корпусах українських вуликів є льотки, адже це суперечить біологічним вимогам бджолиної сім’ї.