Щодо надставок, то ми їх частіше використовуємо у вуликах, більших за місткістю стільників. Надставочні рамки мають висоту 160 мм, ширина верхніх планок — 50 мм, бокових — 40 мм. У відтягнуту вощину таких рамок матки не сіють, а відкладають мед, маса якого майже вдвічі більша, як на рамку стандартних розмірів.

І.С.ДАЦЮК,

м.Луцьк

Американські дослідники М.Брід, Г.Робінсон і Р.Пег підтвердили раніше висловлену думку російського колеги А.І.Негрова ("Пчеловодст-во", 1998, № 4) про кастовий розподіл праці у бджолосім’ях. Для цього американці піднімали вулик і били по ньому. В результаті одні і ті ж позначені чорні старі особини, які не працювали збиральницями, їх атакували. Таким чином, охороною сім’ї займаються дві групи бджіл — стражники і каста бджіл-солдат. Стражники — значно молодші бджоли, але не відомо, чи переходять вони з віком у касту бджіл-солдат.

Ця гіпотеза може стати ключем до розуміння прояву агресивності в окремих сім’ях.

Відомий німецький хімічний концерн  домагається дозволу на вирощування у чотирьох землях країни різновидів кукурудзи і ріпаку з генами, зміненими задля того, щоб рослини не реагували на гербіцид їхнього виробництва, який знищує всяку рослинність, мотивуючи таку необхідність спрощеністю процедури із захисту вищевказаних культур від бур’янів. У зв’язку з цим у тих районах Баварії, де планують такі дослідження, близько 20 тисяч бджолярів висловили свій гнівний протест, оскільки мед завжди містить квітковий пилок і запобігти потраплянню у нього генетично зміненого пилку не вдасться. Тривога передалася і пасічникам прилеглих районів, які вболівають за ринок збуту своєї продукції.

Утримую у двокорпусних

вуликах  за методом Ганошенка

П’ятнадцять років тому я ознайомився із методом бджоляра Ганошенка про бджоловедення у двокорпусному вулику. Ось його суть: коли бджоли освоять дванадцятирамковий корпус і розплодом буде зайнято вісім-дев’ять повномірних рамок, то в цей час ставлять другий корпус, але за умови, що бджоли не перебувають у ройовому стані. Корпуси ставлять так: якщо нижній стоїть на „холодний занос", то верхній уже ставлять на „теплий" і навпаки. У другий корпус переносять усі рамки, крім однієї — з відкритим розплодом, на якій знаходиться матка. Також залишають одну медопергову рамку, а решту простору в корпусі заповнюють рамками із штучною вощиною. Далі квадратними рейками закривають вулички, що поміж рамок. Залишаються відкритими дві вулички в протилежному боці корпуса — від медоперго-вої рамки та з молодим розплодом. Після цього корпус із штучною вощиною і маткою ставлять першим, а на нього — корпус із розплодом. Утеплюють їх і, за словами Ганошенка, місяць до сім’ї можна не заглядати, хіба що відкачати мед і, за необхідності, знову поміняти корпуси місцями.