Мед, віск, пилок, прополіс, мерву, якісну вощину, бджолярський інвентар, тару під мед, літературу, ветпрепарати. Микола Іванович Куліш, м. Кіровоград, вул. Ж. Революції, 2 (біля залізниці); пр. Правди, 1 (автовокзал);
тел. (0522) 56-16-65, 8(067)520-21-31.
Династії у бджільництві-це закономірність
Спочатку батько, Василь Пахомович, досконало вивчив бджільництво, самотужки поєднавши досягнення вітчизняної і зарубіжної науки з особистим практичним досвідом
І та освоївши біологію розвитку бджолосімей, генетичні за-
I датки бджоломаток і трутнів, а також навики їх утримання, годування тощо.
Син Віктор, хоча спочатку і побоювався ужалень бджіл, але допомагав батькові, цікавився веденням бджільництва і згодом (після служби в армії) зрозумів, що бджільництво — це та професія, яка йому до душі.
Сьогодні у них дві окремі пасіки з одним напрямком роботи. Батько і син працюють над виробництвом меду, бджолопакетів, бджоломаток тощо.
їхні пасіки налічують по 80 бджолосімей кожна, 650 мат-комісць нуклеусного господарства. Разом повсякденно працюють над збільшенням продуктивності бджолосімей, поліпшенням якості бджоломаток, бджолопакетів. їхні пасіки — це своєрідні виробничі лабораторії, тому що вони оснащені мікроскопом і різноманітним знаряддям та інструментами. Зокрема, Василь Пахомович самотужки виготовив станок для інструментального запліднення бджоломаток, освоїв техніку і сам метод запліднення.
Син Віктор організував мат-ковивідну пасіку з виведення чистопородних маток карпатської породи. Інструментальне запліднення бджоломаток дало можливість прогнозувати спадковість маток по батьківській лінії.
Починаючи з 1991 року, вони проводять роботу з відбору та підбору маток і трутнів за показниками максимальної ме-допродуктивності, кількості відокладених яєць за добу, зимостійкості і навіть стійкості до деяких хвороб бджіл (нозематозу, аскосферозу, вірусного паралічу).
У різних регіонах України бджоломатки, виведені на
пасіці Віктора, дають непогані результати. Так, у Кіровоградській області, де проводить літо батько Василь Пахомович, збір товарного меду від однієї бджолосім’ї в середньому складає 50 кг, а нарощування сили бджолосім’ї до 2-х корпусів (рамка 435×230 мм) стає можливим уже у другій половині травня.
Наприкінці травня — на початку червня формуються про-тиройові відводки на плідних
матках або маточниках на виході. Ці відводки на головному взятку з’єднують із основною сім’єю. Це дає змогу зберегти бджолосім’ю в робочому стані і провести якісну заміну маток. Бджоломатки, що відповідають вимогам селекції, переводять у племінну групу.
Другие статьи по теме: