Шавлія лікарська — багаторічний напівкущ до 0,5 м заввишки. Походить із Середземномор’я. У Центральній Європі культивується з часів Середньовіччя. Нині рослина поширена, в основному, у Східній Європі. Вирощують шавлію лікарську з насіння — спочатку на розсаду, а потім пікірують у родючий грунт, можна розмножувати її і поділом куща.

Стебла у шавлії лікарської прямостоячі, багаточисельні, повстяні, сірого забарвлення Листя — супротивне, вузько-еліптичне, квітки — синьо-фіолетові, розміщені в

напівмутовках симетрично. Квітує у червні-липні.

Використовується в народній медицині для полоскання рота при запаленні де-сен та порожнини рота, при застудах, ангінах, розладах шлунку, а також для промивання ран. А листя шавлії лікарської цінне ще й як прянощі — для приготування соусів та м’ясних страв.

Шавлія лікарська має садові форми та сорти з червоними і білими квітками, із золотистим та строкатим листям.

Нині широке застосування мають такі відомі види: шавлія блискуча та яскра

во-червона; шавлія клейка

(багаторічна трав’яниста рослина заввишки 0,5 — 1 м із жовтими квітками, клейкими одцвітинами та чашолистиками, квітує в липні-вересні); шавлія мутовчаста (багаторічна рослина заввишки 30-80 см з синьо-фіоле-товими квітками, що квітують у червні-липні до 0 днів); шавлія відхилена (багаторічник, який культивується як однорічник, квітує великими яскраво-блакитними або темно-волошковими квітками, зібраними у мутов-часті суцвіття, квітує тривалий час — з червня до пізньої осені); шавлія схилена (багаторічник заввишки 0,4-1 м, квітки світло-фіолетові або рожеві, квітує у червні-липні).

Найоригінальнішою з поміж усіх видів є шавлія срібляста— багаторічник або дворічник висотою до 70 см. Листя та стебла у неї густоопушені,

тому вся рослина має сріблястий вигляд. Квітки у неї білі, квітує в червні-липні.

Назва шавлія або сальвія походить від латинського слова, яке означає «бути здоровим». Відомо майже 700 видів шавлії, у яких квітки від білого, жовтого, рожевого, голубого, синього до фіолетового кольору. Бджоли охоче відвідують усі види шавлії. Тому їх можна вирощувати біля пасік, у квітниках і міксбордерах, у вазонах, на балконах, на відкритих сонячних місцях, (окрім шавлії клейкої, яка краще росте у напівхолодку і на

вологих, збагачених добривами, грунтах). Шавлії здебільшого полюбляють сухі, збагачені вапном, водопроникні грунти. Як декоративні рослини, вони гарно поєднуються з цинерарією, лобу-лярією, антиріумом.

А.В.КЛИМЕНКО,

Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка, м.Київ