час огляду сім’ї, треба бути обережними у поводженні з ними, насамперед стежити за своєю гігієною, носити світлий чистий одяг та лицьову сітку, які шиють зі світлої бавовняної тканини, не вживати алкогольних напоїв, продуктів із різким запахом (цибулі, часнику тощо). Необхідно ретельно готуватися до запланованої роботи на пасіці — підготувати потрібний інвентар (стамеску, димар, пасічницький ніж, щіточки (крило), пасічний журнал і олівець (ручку), рамки з вощиною чи сушиною. Маломедні стільники треба тримати у переносному ящику, підготувати "Росинку" з водою чи сиропом, перед оглядом кожної сім’ї продезінфікувати інвентар.

Пасічнику треба знати, що бджоли гостро реагують на предмети, які заважають їхньому льоту: кущі чи дерево поблизу льотка, людину, яка підійшла до вулика з боку передньої стінки (льотків). Якщо вулик знаходиться у холодку, то бджоли стають ще злішими.

У будь-якому випадку, коли бджоли озлобилися, треба використати димар, який заповнити зволоженими (сирими) гниляками з дерев листяних порід, щоб з нього не вилітали іскри, бо це може призвести до загибелі бджіл, іноді й маток, а також виникнення пожежі.

Пасічнику потрібно знати важливу особливість бджіл — їхню реакцію на дим. Його запах миттєво збуджує бджолосім’ю. Дим для бджіл — це сигнал небезпеки (пожежі), тому вони набирають у зобики мед, щоб вижити поза вуликом. А з медом бджоли не ужалять і не покинуть вулик, оскільки за димом немає вогню. В такому стані бджоли заспокоюються, стають слухняними для огляду гнізда. Але не треба забувати, що сильне підкурювання бджіл димом порушує їхню роботу, тож легше попередити озлоблення бджіл, аніж їх утихомирити, коли вони уже почали жалити.

Перед початком роботи на

пасіці треба протерти руки глиною, кропивою, 15%-ним спиртовим розчином прополісу, листям чи настоянкою валер’янки, м’яти, меліси, гемолімфою личинок трутнів, часнику (але не вжитого з їжею, бо це вже буде запах після бродіння в шлунку).

Бувають сім’ї дуже злобливі: не допомагають ні натирання рук м’ятою, ромашкою, смородиною, навіть дим не утихомирює їх. Тоді треба в димар покласти шматочок прополісу, і бджоли не проявлять своєї агресивності. Але не варто забувати, що найзлішими є бджоли середньоросійської породи та їхніх поліських помісей.

Якщо від пальців пасічника чи від кліточки матка набуде хоча

б ледь відчутного для людини запаху (поту, цибулі, тютюну, одеколону тощо), то це послужить причиною ворожого ставлення бджіл до матки, тому після огляду однієї сім’ї необхідно ретельно вимити руки та інвентар.

Якщо ужалила бджола, що робити?

Одразу після ужалення треба швидко, але спокійно і без різких криків та рухів вийняти жало стамескою, пасічницьким ножем, нігтем (тільки не пальцями рук, якими можна додати отрути в тіло), надавивши на його мішечок (капсулу).