Шкода, але у 2003 р. більшість пасічників, у яких після зимівлі залишилося по 1-2 бджолосім’ї, розмножували свої бджолосім’ї після нарощування поділом сім’ї на півльоту, нальотом бджіл на матку, формуванням відвод-іка з нельотними бджолами з однієї основної сім’ї або формуванням відводка з попе

реднім льотом бджіл на два льотки та іншими способами поділу на дві частини основної сім’ї’.

Розмноження сімей природнім способом через роїння на більшості пасік також не практикувалося. Однак, зауважу, що рої мають чималі переваги перед штучним розмноженням бджолиних сімей. У них не потрапляють старі бджоли і тому зменшується ймовірність переносу збудників хвороб. Рій сам по собі здійснює карантин і профілактику від збудників хвороб, підвищуючи температуру у ройовому клубі, подібну до обробки в термо-камері. Крім того, ройові матки за багатьма ознаками кращі від штучно виведених.

Завдяки перевагам, які мають рої перед відводками, багато пасічників, в тому числі і я, розмножують бджолині сім’ї одночасно двома способами: збірними відводками і використанням роїв.

Однак, саме в 2003 р. поява рою в повітрі була великою рідкістю. Якщо в попередні роки створювали нові сім’ї шляхом об’єднання роїв, то через дефіцит їх у 2003 р. у багатьох випадках створювались бджолосім’ї або нуклеуси окремо із кожного рою, незалежно від його сили.

Якось до мене за порадою звернувся пасічник із

Попільнянського району. Рій у нього справді виявився незвичайним і дивним — пролітав над пасічним точком і господар посадив його на дерево. Рій виявився невеличким — на одну рамку. В інші роки пасічник, можливо, і не звернув би на нього уваги, бо від такого рою клопоту більше, ніж користі, та й вилетів він тоді, коли головний медозбір майже закінчувався. Але ж того року склалося так, як у прислів’ї мовиться: "На безриб’ї і рак риба". Отже, пасічник був радий і такому "улову".

Спійманий рій він поселив у вулик-нуклеус, але вже через добу на очах у здивованого пасічника той покинув своє нове помешкання. Довелося знову садити його на дерево. Після того, як господар зняв його, то рійницю з бджолами заніс у льох для охолодження. Там рій пробув до ранку наступного дня. Вирішивши, що рою не сподобалося нове житло, пасічник поселив його у звичайний даданівський вулик.

Наступного дня рій покинув і того вулика і тоді господар, поселяючи його у вулик втретє, поставив йому рамку з відкритим розплодом, але і розплід не втримав рою, і він вже вчетверте залишив вулик. Летів рій незвичайно, а розгалужено. Таке було вра

ження, що в нього відсутня матка.

Однак, роздивившись, ми побачили, що й матка на місці, понад те — вона була запліднена, а бджоли були різного віку й досить збуджені. Під час детальнішого огляду бджіл ми виявили, що вони сильно вражені кліщем вароа.